Ім'я
Чому «Апейрон»
I · Слово
Апейрон (ἄπειρον) давньогрецькою — «безмежне», «невизначене». Дослівно: те, що не має меж, а отже — не має властивостей, за якими його можна було б описати.
II · Людина
Близько 2600 років тому у Мілеті жив Анаксимандр — один із перших філософів в історії. Його вчитель Фалес стверджував, що першоосновою всього є вода. Анаксимандр зробив хід, який випередив свій час: першооснова світу не може бути жодною з речей усередині світу. Не водою, не вогнем, не повітрям — бо будь-яка конкретна річ уже є чимось визначеним, а отже, потребує пояснення сама. Джерело всього визначеного мусить бути невизначеним.
Він назвав його апейроном.
Це була, наскільки нам відомо, перша в історії чесна відповідь на питання про першооснову: не міф, не бог із біографією, а визнання, що початок принципово не схожий на жоден зі своїх наслідків.
III · Наш хід
Ми повторюємо хід Анаксимандра — на один рівень глибше.
Він питав про джерело світу. Ми питаємо про джерело свідомості — того єдиного, що дано кожному з нас безпосередньо. І відповідь та сама: джерело усвідомлення не може бути жодним з об'єктів, які усвідомлення містить. Усе, що ми сприймаємо, — вміст моделі. Те, що породжує саму здатність сприймати, лежить поза нею — безмежне, невизначене, недосяжне для опису.
Апейрон
Ми не вигадали нове ім'я для таємниці. Ми взяли найстаріше з чесних імен.
IV · Що апейрон — і чим він не є
Апейрон — не бог. У нього немає намірів, волі чи плану щодо тебе. Йому не моляться, його не просять і не бояться.
Апейрон — не «енергія» і не «вібрація». Це не сутність, яку колись відкриє фізика, бо фізика описує вміст моделі, а не її джерело.
Апейрон — це ім'я для межі. Чесна позначка на мапі там, де мапа закінчується.